1. Лише п’ятнадцять хвилин читання дітям уголос – і ваш малюк стане слухнянішим і сміливішим, буде відкритішим і уважнішим до світу. Спільне обговорення історій і спілкування про прочитане стимулюють інтерес дитини до самостійного читання, розвивають уяву і словниковий запас.
2. Казки – це універсальна дитяча мова. Стежачи за долями казкових персонажів, дитина починає орієнтуватися у повсякденних речах. Саме через світ фантазії й образів, дитина вчиться аналізувати і розуміти реальність. З одного боку, світ казок простий: він містить чітку межу між добром (працьовита Попелюшка) і злом (жорстока мачуха), з іншого – торкається важливих для дитячої світобудови проблем (жадібності і щедрості, добра і зла, самотності і дружби, егоїзму і співробітництва).
3. Казки виховують. У казкових героях діти бачать себе, тобто ототожнюють себе з ними. Якщо хочете навчити сина гарних манер, знайдіть книжку про когось, схожого на нього, наприклад, про хлопчика, якому стільки ж років, який не любить чистити зуби, наприклад, «Мойдодир». Якщо дитина жадібна, почитайте їй «Казку про рибаки і рибку», а якщо полюбляв прибрехати – підійде «Заєць-хвалько».
4. Казки на ніч втішають і налаштовують на позитивний лад. Казка обов’язково повинна закінчуватися добре. Це своєрідний інструмент позитивного навіювання – світ часом несправедливий, у ньому є відчай, щось може не виходити, але добро завжди перемагає зло, наполегливість допоможе впоратися з будь-якими труднощами, є друзі тощо. Казка дає дитині надію, що якщо головний герой впорався зі своїми труднощами, то і у неї обов’язково вийде. Тому прочитана лагідним маминим голосом знайома історія – це найкращий засіб для того, аби заспокоїтися. Ви можете самі вигадати історію, яка допоможе перестати боятися зубного лікаря або розібратися у сварці з другом, допомогти пережити тривогу перед походом до школи.
5. Казки допомагають зрозуміти себе. Чи помічали ви, що діти можуть годинами слухати одну і ту саму казку? Зазвичай це сигнал, що їх щось непокоїть, цікавить або радує. Якщо ваша дитина вимагає, щоби ви весь час читали їй «Гидке каченя», можливо, вона почувається самотньою і безпорадною у садочку. Якщо ви знаєте, що у малюка поганий настрій (наприклад, посварився з другом), а сам він не хоче про це говорити, не наполягайте, краще оберіть відповідну казку, і ви напевне підкажете йому, як все виправити. Така проблемно-орієнтована казка дає змогу дитині сконцентруватися на проблемі, вирішити її, дає відчуття, що вона не одна, що її почуття зрозуміли. Дуже ймовірно, що дитина відкриється вам, розповість те, про що так непросто говорити напряму.